Починаючи з 1966 року ЮНЕСКО відзначає Міжнародний день грамотності, намагаючись саме в такий спосіб привернути увагу суспільства й мобілізувати міжнародну суспільну думку, щоб збудити його інтерес і досягти активної підтримки зусиль, спрямованих на розповсюдження грамотності — однієї з головних сфер діяльності ЮНЕСКО починаючи з часів її першої Генеральної конференції в 1946 році. Традиція щорічно відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року. Саме ця конференція рекомендувала оголосити 8 вересня, дату урочистого відкриття конференції, Міжнародним днем грамотності та святкувати його щорічно в усьому світі.

       З цієї нагоди учні І курсу переглянули презентацію з теми та написали тематичний диктант.

     Мета Міжнародного дня грамотності — відзначити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому. Він підкреслює важливість грамотності та хоча б базової освіти як незамінних інструментів, що необхідні для побудови інтегрованого й мирного суспільства у XXI столітті. За даними ЮНЕСКО щонайменше 750 млн молодих людей і дорослих все ще не вміють читати і писати, а 250 млн дітей не мають можливості отримати базові навички читання і письма. Ситуацію значно погіршила криза COVID-19. Дитячий фонд ООН UNICEF оприлюднив звіт згідно з яким, під час пандемії третина дітей у всьому світі, а це 463 мільйони дітей, не отримали доступ до дистанційного навчання після закриття шкіл через пандемію коронавірусу. Наслідки цієї глобальної освітньої кризи будуть відчуватися ще не одне десятиріччя. Загалом же закриття шкіл в період пандемії торкнулося 1,5 мрд школярів.

      Міжнародний день грамотності (ILD) 2020 присвячено «Навчанню грамотності та подоланню неграмотності в умовах кризи COVID-19 поза її межами», а також ролі викладачів та змінам в педагогіці. Тему буде висвітлено через стратегію навчання протягом всього життя, тому в фокусі буде молодь і дорослі. Криза Covid-19 стала яскравим нагадуванням про існуючий розрив між політичним дискурсом та реальністю, який існував ще в епоху до Covid-19 і негативно впливав на навчання молоді та дорослих з низьким рівнем грамотності. Під час розгортання кризи Covid-19 у багатьох країнах програми подолання неграмотності дорослих були або взагалі відсутні, або призупинилися, або обмежилися ліченими курсами по ТБ чи просто неба.